Семінари, конференції, педради

Звіт

про проведення Тижня фінансової грамотності в НВО №136

у 2017/2018 навчальному році

 

            Навчально-виховне об’єднання №136 Дніпровської міської ради (далі НВО №136) підтримало ініціативу Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація нової економічної освіти» щодо впровадження щорічного святкування та популяризації Всеукраїнського просвітницького заходу «Тиждень фінансової грамотності в Україні-2017» та доєдналось до участі у  Всеукраїнському тижні фінансової грамотності.

            До проведення просвітницьких заходів залучено:

·                     учні молодшого і старшого віку НВО №136 – 850 учнів;

·                     працівники навчального закладу – 78 працівників;

 

Заняття проведено:

·                     вчителями навчальних закладів – 5 вчителів;

·                     інженером з охорони праці  - 1 працівник.

 

Учні старших класів 15 листопада 2017 року долучились до тренінгу» «Формування в учнів навичок підприємницької діяльності»

 

Крім того, 01 листопада 2017 року учні НВО №136 взяли участь у тематичних екскурсіях до банківської установи – ПАТ КБ «Приватбанк», де мали нагоду ознайомитись з роботою банківської установи, отримати знання щодо фінансових послуг, отримати досвід професійної орієнтації в майбутньому та отримали сертифікати.

 

Учасники просвітницьких заходів отримали базові знання та компетенції:

            учні щодо

·                     історії грошей;

·                     раціонального обліку особистого і сімейного бюджету, визначення пріоритетів при плануванні значних фінансоіих подій;

·                     захисту від кіберзлочинців.

 

працівники щодо

·                     правил співпраці з фінансовими установами/банками;

·                     змінами в пенсійному законодавстві у жовтні 2017 року та можливості альтернативних пенсійних заощаджень.

 

 

 

 

Теми педагогічних, методичних рад , семінарів НВО№136

на концептуально-діагностичному етапі

2017-2018 н.р.

1.Педагогічна рада «Концептуальні засади  дослідно-експериментальної роботи за темою «Організаційно-педагогічні умови формування професійної 

культури педагога Школи майбутнього»

(Відп.:Н.В.Краснікова, заступники директора

(Кінцевий результат: Концепція. Науково-методичне забезпечення експерименту, методична база для комплексного моніторингу дослідження)

                                                                                  (серпень 2017р.)

2. Педагогічна рада «Розроблення моделі професійної культури педагога Школи майбутнього».

(Відп.:Н.В.Краснікова, Т.С.Ярмоленко)

 

(Кінцевий результат: Модель формування професійної культури педагога Школи майбутнього) .

                                                                                (20(21).11. 2017р.)

3. Психолого – педагогічний семінар «Упровадження принципів народної педагогіки, принципів менеджменту як виховного аспекту в системі управління інноваційним навчальним закладом». 

(Відп.: Н.В.Краснікова, Ю.Д.Бурлакова)

 

                                                                                (26.02.2018р.)

( Кінцевий результат: Аналіз упровадження принципів менеджменту у виховну систему навчального закладу).

 

4. Діалог – студія для предметних кафедр « Практична  реалізація  компонентів  професійної культури педагога Школи майбутнього (професійні знання, уміння, навички, професійна мораль, професійний світогляд, професійна майстерність).

(Відп.:Заступники директора, керівники кафедр)

                                                                                    (15.01.2018р.)

(Кінцевий результат: Комплексна система формування професійної культури вчителя Школи майбутнього).

 

5.Науково-методична рада «Визначення критеріїв, показників, рівнів сформованості професійної культури педагога та підбір відповідного інструментарію».

(Відп.: Н.В.Краснікова, О.С.Горожанкіна)

(Кінцевий результат: Критерії, показники, рівні сформованості професійної культури педагога школи майбутнього).

                                                                                              (12(16).04.18р.)

 

6. Науково-практичний  семінар «Організаційно-педагогічні умови формування професійної культури педагога Школи майбутнього»

(Відп.Н.В.Краснікова, О.В.Алмазова)

(Кінцевий результат: Методичні рекомендації науково-практичного семінару).

                                                                                                         (14.05.18р.)

 

Ми пропонуємо наступне визначення поняття «професійна культура педагога Школи майбутнього» - інтеграція духовних, інтелектуальних та професійних педагогічних якостей, які визначають світоглядні орієнтири, ціннісні установки, життєві прагнення і позиції педагога».

 

 

У 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ В НВО №136 НА ФОРМУВАЛЬНОМУ ЕТАПІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ "ШКОЛА КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я - ШКОЛА МАЙБУТНЬОГО З ВИПЕРЕДЖАЮЧОЮ ОСВІТОЮ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ" ОБРАНО НАСТУПНІ ТЕМИ ПЕДАГОГІЧНИХ РАД:

1.«Розробка ефективних заходів з формування колективної та індивідуальної ментальності учасників експерименту (учні-вчителі-батьки-випускники), зорієнтованої на реалізацію завдань з впровадження інноваційної моделі «Школа культури здоров′я – Школа майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку»   (серпень 2011 р., В. Б. Письменний)                                                               2.«Формування розвивальної взаємодії між суб′єктами педагогічного процесу в Школі культури здоров′я – Школі майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку»   (жовтень 2011 р., Т. В. Лисицина)                                                     3.«Дитиноцентризм, громадянське виховання і системно - ціннісний підхід до змісту освіти гімназиста як необхідна умова організації навчально-виховного процесу в Школі культури здоров′я – Школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку»   (грудень 2011 р., К. І. Стойко)                      4.«Пошук шляхів налагодження зв′язків з міжнародними освітніми та молодіжними організаціями через участь гімназійної громади у всіляких інтернаціональних програмах з метою Європейської інтеграції Школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку»  (березень 2012 р. В. В. Кирилюк)

 

 
                З 2011 року Навчально-виховне об’єднання № 136 – учасник експерименту «Інтелект України». А. В. Магаляс стала учасницею другого Міжнародного освітянського форуму «Інтелект України», який відбувся 16.02.2012 р. у м.Києві. Її виступ на тему «Реалізація здоров’язбережувального підходу» в проекті «Інтелект України» - презентація невеликого досвіду в цьому науково-педагогічному проекті.

 

 

 

 

                                         

 

 

 

 

 

 В.Б. Письменний

                                                         директор нво № 136  м. Дніпропетровська

                                                                   Заслужений учитель України

 

 

 

Становлення Шкіл  майбутнього

в контексті реформування

системи освіти України

(на матеріалі нво № 136 Дніпропетровської міської ради)

 

        Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2018 року як документ є дуже близьким і зрозумілим нам, бо і в першому експерименті при створенні науково-освітньої соціально-культурної інституції «школа культури здоров’я» і в наступному «школа культури здоров’я Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю як модель школи майбутнього в контексті Європейської інтеграції України» ми ставили і ставимо перед собою подібну мету, вирішуємо саме ті проблеми, які зазначені в Національній стратегії. Давайте проаналізуємо наші  результати науково-дослідницької та експериментальної роботи на основі впровадження саме нашої методології моделі  «школа культури здоров’я – школи майбутнього», визначаючи позитивні та негативні прогнози, які з’ясувалися саме на формувальному етапі фундаментального експерименту.

        Нам вдалося діагностувати рівні навчального та особистісного розуміння учнями, вчителями, батьками школи культури здоров’я – школи майбутнього. Як результат – створена база діагностичних та моніторингових даних щодо повного та глибокого розуміння шкільною громадою соціальної мети школи культури здоров’я як школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку. Батьки свідомо віддають учнів саме до нашого навчального закладу, знаючи його альтернативність і своєрідність.

        Педагогічним колективом розроблені програми ефективних заходів з формування колективної та індивідуальної ментальності учасників експерименту (учні - батьки – випускники), зорієнтованої на реалізацію завдань з впровадження інноваційної моделі нво № 136. Це програми:

-         Розвитку духовного здоров’я учнів;

-         Виховання та розвитку ментальності;

-         Формування культури мислення;

-         Формування та виховання віри;

-         Постійного розвитку учнів;

-         Сприяння розвитку інтелектуальних і креативних здібностей учнів;

-         Розвитку особистості європейського зразка;

-         Європейська інтеграція України для 1-4 класів;

-         Українську мову – в кожну родину.

Ці документи стали програмами співпраці всіх учасників експерименту з реалізації його завдань.

        На формувальному етапі ми вдалися до практичної перевірки найприйнятніших для Школи  культури здоров’я – школи майбутнього форм і методів організації навчально-виховного процесу. Це і модульно-розвивальна методологія професора А.В. Фурмана, і кооперативні,  і тренінгові технології, і науковий проект «Інтелект України», і багато іншого. Проведена діагностично-моніторингова самооцінка і оцінка діяльності учасників експерименту показала високі бали і дуже позитивні результати. Цьому в значній мірі сприяла розробка та впровадження системи психологічного, соціального, дидактичного та моніторингового тестування в контексті концептуальних положень нашої моделі.

        Якщо Національна стратегія виділяє як фундаційний принцип людино центризму, ми в ході фундаментального експерименту базувалися на принципі дитиноцентризму, громадянського виховання і системно-цілісного підходу до змісту освіти гімназиста. Вироблені принципи організації освітнього процесу. Нам поталанило продовжити деякі наші міжнародні програми, налагодити зв’язки з міжнародними молодіжними та освітніми організаціями через участь гімназійної громади у всіляких міжнародних проектах з метою Європейської інтеграції закладу. Неабияка заслуга в цій роботі належить євроклубу «FAF». Паралельно багато уваги приділялось виробленню шляхів  виховання патріота України з трансінтернаціональною ментальністю на моделі дієвої співпраці «школа – місцева громада». Створена комплексна програма співпраці. Продіагностована система роботи педагогічного колективу та вироблені корекційні заходи щодо творчого виховання та розвитку у дошкільному закладі нво та в початковій школі (підготовчому відділенні) у контексті особистіснозорієнтованого навчання та виховання, дотримання педагогами демократичних, здоров’язбережувальних технологій і принципів філософії дитиноцентризму. Вироблені шляхи удосконалення роботи педагогів у цих двох ланках нво. Аналіз же використання педагогами гімназії принципів індивідуалізації та диференціації навчання на вибірково-конструктивному та професійно-творчому рівнях з метою творчого розвитку компетентностей гімназиста, враховуючи його креативну, інтелектуальну, емоційно-вольову та дієво-практичну сфери, теж привів до певної корекції дій педагогів, вироблення шляхів удосконалення системи їх роботи.

        З  цією ж метою ми дуже уважно вивчили к.к.д. ролі вчителя вищої кваліфікаційної категорії, вчителя-методиста, старшого вчителя в управлінні навчальною та науково-дослідною діяльністю учнів гімназії, їх участю та результативністю в предметних олімпіадах, конкурсах науково-дослідницьких робіт членів МАН України, творчих турнірах тощо. Висновок такий: ще багато потенційних резервів у цих педагогів, які ще далеко не використані, хоча в цілому робота є позитивною. Тим не менше в закладі розроблено та затверджено план корекційних робіт.

        Досліджуючи місце модульно-розвивального, кооперативного, демократичного навчання, тренінгової системи, технології проекту «Інтелект України», і.к.т. в академічному процесі нво № 136 ми прийшли до висновку, що соціально-культурна парадигма освіти в нашому закладі виходить з глибинного і більш прогресивного розуміння соціалізації як феномена культури, в тому числі і культури здоров’я у дуже широкому сенсі. Предметом наукового пізнання тут є цілісний світ соціокультурного досвіду людей, в якому національні традиції доповнюються загальнолюдськими. Педагог перетворюється зі знавця на освітянина – майстра, який свідомо працює з трьома різновидами освітнього змісту: психолог-педагогічним, навчально-предметним і методично-засобовим.

        Ця соціокультурна парадигма, накреслена професором Анатолієм Васильовичем Фурманом на нашому грунті виглядає так:  

 

ПРИЧИНА

 

НАСЛІДОК

Соціально-культурний досвід людства – основа проектування змістовно-розвивального простору нво, його навчальних курсів

 

Єдність навчального, виховного та освітнього процесів як соціально організованих культуротворчих та здоров’язбережувальних ритмів

 

 

 

 

Учитель-дослідник – це фахівець, який займається соціально-просвітницькою, культуротворчою, здоров’язбережувальною діяльністю

 

Свідома професійна діяльність педагога-психолога трьома різновидами змісту: психолого-педагогічним, навчально-предметним, методично-засобовим

 

 

 

Учитель науково проектує цілісний модульно-розвивальний процес (модульно-розвивальна, кооперативна, тренінгова, і.к.т., «Інтелект України» тощо технології) як технологічно завершене, послідовне домінування основних рівнів пошукової психічної активності учнів: пізнавальної, регуляційної, духовної, здоров’язбережувальної

 

Поступальне збагачення ментального досвіду учня взаємопов’язаними знаннями, нормами, цінностями та компетенція ми, що оптимізують його взаємини з навколишнім світом, зміцнюють здоров’я

 

 

 

Учитель практично реалізує психолого-педагогічний зміст цілісного модульно-розвивального процесу за законами сценічного мистецтва: зав’язка – розвиток подій – розв’язка

 

Продумана розвивальна взаємодія вчителя та класа, коли спільними зусиллями розгортається своєрідна «драма пошуку істини, ідеалу, гармонії…»

 

 

 

Освітня система та модель нво передбачає створення інноваційних програмно-методичних засобів (наукові проекти навчальних курсів, сценарії занять, розвивальні міні-підручники, розвивальні посібники, і.к.т.  посібники тощо), що реалізують принципи духовності, розвитковості, модульності, збереження та зміцнення здоров’я

 

Інструментальне забезпечення системи, що дає змогу вчителеві переважно працювати з психолого-педагогічним оздоровчим змістом, оптимізуючи у такий спосіб його прогресивне психосоціальне зростання

 

 

 

Для реалізації цілей і змісту освітньої системи  використовуються  інноваційні демократичні технології, що забезпечують психодраматичний перебіг міжсуб’єктної розвивальної взаємодії за наслідками науково спроектований і мистецькі організований соціально-культурний оздоровчий простір  нво забезпечує розумінневе, свідоме занурення учня у смисломісткі пласти національного і світового досвіду, довершує його внутрішнє осягнення як особисто пережитого і цінного

 

Духовне вивільнення особистості від ситуативного догмату соціуму та його вимог, соціально прийнятне, широке поле форм вияву внутрішньної свободи, творча рефлексія і повна само актуалізація духовних і здоров’язбережувальних резервів індивідуальності

 

        Як бачимо соціально-культурна парадигма не відкидає пізнавально-інформативну, а бере її у свій склад.

        Робота за такою соціально-культурною освітньою парадигмою, що передбачає впровадження модульно-розвивальної, кооперативної, тренінгової, інформаційно-комунікативної, «Інтелект України» та інших демократичних технологій змусило педагогічний колектив перейти до нової організаційно-управлінської моделі життєдіяльності закладу, перевагами якої є:

1. Єдність освітніх і науково-методичних підрозділів, що діють як система духовного творіння розвинених особистостей і наукових продуктів;

2. Оптимальний за психофізіологічними і соціально-педагогічними критеріями розклад навчальних занять;

3. Стратегічне й тактичне управління не стільки функціонуванням навчально-виховного закладу, скільки управління його розвитком;

4. Домінування самоуправлінських процесів у педагогічному, учнівському, батьківському колективах знизу над власне управлінськими рішеннями, що надходять згори.

        Все це привело до створення на базі експериментального навчального закладу Всеукраїнського рівня (нво № 136) ще в рамках попереднього експерименту науково-освітньої соціально-культурної інституції з Всеукраїнським методичним центром шкіл сприяння здоров’ю, що виконує триєдину функцію на сучасному етапі державотворення:

а) показує зразок європейсько зорієнтованих систем шкільної освіти;

б) здійснює підготовку педагогічних кадрів до роботи за новою освітньою системою. 19 закладів Дніпропетровська -  послідовники експерименту нво      № 136 стали експериментальними на Всеукраїнському рівні, з них 6 посіли у Всеукраїнському конкурсі шкіл здоров’я призові місця.

в) продукує якісні інноваційні  технології, методи, засоби, що користуються попитом серед широких педагогічних кіл.

        Уже сьогодні ми можемо говорити  про позитивний результат та позитивний  прогноз на майбутнє нашого фундаментального експерименту:

1) відбулась і відбувається самореалізація особистості вчителя і учня у благодатному соціально-психологічному, здоров’язбережувальному колі, її духовно-креативне буття;

2) активне володіння учнями рідною мовою, кількома іноземними (англійська, німецька, французька, російська) та класичними (латина, старослов’янська) та здатність мовленнєвими засобами вести діалог у контексті різних типів культур;

3) високий рівень розумового, особистісного та духовного розвитку вчителів та учнів;

4) оптимальний  розвиток в учнів герменевтичних  і комунікативних здібностей з огляду на індивідуальні можливості кожного гімназиста та вихованця;

5) оптимізація процесів навчального й особистісного розуміння в системі модульно-розвивального, кооперативного, тренінгового й решти технологій демократичного розвивального навчання;

6) позитивне прийняття інноваційних психолого-дидактичних, здоров’язбережувальних й організаційно-педагогічних змін у нво № 136 соціокультурним оточенням (батьки, громадськість, влада тощо).

        Тим не менше, ми живемо не в вакуумі і на наш експеримент впливають негативні чинники, які гальмують його хід, а то і взагалі призводять до його припинення. Негативний прогноз експерименту такий:

1) неможливість технолізувати численні теоретико-методологічні положення (ідеї, принципи) нашого наукового проекту, а звідси – незмога ліквідувати розрив між фундаментальною соціально-психологічгою наукою та шкільною щоденною рутинною практикою. (На щоденне життя закладу дуже негативно впливають керівні органі освіти);

2) неповне досягнення мети через вимушене обмеження кількості експериментальних умов, що вводяться до інноваційної освітньої системи або ж через труднощі у фіксації форм вияву цих умов;

3) неістотний приріст інтелектуально-вольового чи духовно-креативного потенціалу в розвитку вчителів і учнів порівняно з традиційною класно-урочною системою навчання;

4) недостатній рівень кардинальних зрушень у методологічній чи психологічній грамотності деяких вчителів закладу;

5) несприятливе ідеологічне, фінансове та кадрове забезпечення експерименту, що може спричинити його призупинення на будь-якому з етапів проведення;

6) недостатня відповідність освітніх послуг особливо в проекті «Інтелект України» вимогам батьків, запитам особистості. Неможливість організувати режим повного дня;

7) практична відсутність безкоштовних спортивних і фізкультурно-оздоровчих секцій для учнів з причини відсутності фінансування таких;

8) повільне здійснення інформатизації освіти. Від 2001 року не поставлено жодного комп’ютера в класах інформатики; діючі безнадійно застаріли;

9) недостатній рівень соціально-правового захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів, невисокий рівень зарплатні;

10) нерозуміння, а порою незнання органами управління освітою, фінорганами функцій та призначення експериментального закладу Всеукраїнського рівня: неправильне трактування так званої «фінансової самостійності» таких закладів та як результат покладання їх на призволяще. Тим не менше Всеукраїнський експеримент в нво № 136 триває і ми сподіваємось до 2013 року довести його до логічного завершення.

 

 

                                               П е д а г о г і ч н а    р а д а  30.12.2013р.

Тема: розроблення інноваційної моделі з випереджаючою освітою для сталого розвитку .

    Яким чином ми намагаємось реалізувати мету експерименту?

1.Через пошук ефективних шляхів підвищення якості освітніх послуг

2. Механізм їх надання

    А діяльність спрямована на вдосконалення національної системи загальної середньої освіти в умовах інтеграції України в світовий освітній простір і налаштована на випереджувальний характер розвитку своєї власної освітньої системи.

   Тобто,  час вимагає  йти вперед в усіх галузях  суспільного життя і особливу роль в цьому питанні  посідаєповсякчас  удосконалюється(представити в цікавому вигляді)

 

Основні завдання експерименту:

- реформування існуючої моделі Школи культури здоров’я в інноваційну модель з випереджаючою освітою для сталого розвитку «Школа майбутнього», практичне випробування моделі, забезпечення її науково-методичним супроводженням;

- зондування ефективності, корекція змісту та прогнозування результатів реалізації принципів і положень методологічної моделі Школи культури здоровя – школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку;

- формування  наукового прогнозу щодо перспектив розвитку системи організації навчально – виховного процесу;

- підвищення якості освітніх послуг та технології їх надання з урахуванням інноваційного характеру розвитку освітнього середовища, запитів особистості та потреб суспільства, що сприятиме виконанню завдань з інтеграції національної системи освіти у світовий простір;

- психолого – педагогічне проектування щодо рівнів фізичного, інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів;

- пошук альтернативних шляхів ефективної реалізації творчих здобутків шкільної громади (учні-вчителі-батьки-випускники) через створення навчально-виховного осередку «Науково-освітня соціально-культурна інституція Школа культури здоров’я – Школа майбутнього»;

- моделювання і обґрунтування критеріїв продуктивної взаємодії школи і громадськості;

- удосконалення системи виховної роботи закладу на основі філософії дитиноцентризму;

- створення ефективної системи профорієнтаційної роботи з учнями;

- упровадження новітніх здоров’язберігаючих педагогічних технологій з метою створення умов для формування в учнів життєвих компетентностей, прагнення до трудової діяльності та професійної самореалізації, враховуючи їх індивідуальні особливості та здібності.

- формування гуманістичних духовних , оздоровчих орієнтирів особистості і корекція володіння учнями, вчителями, батьками загальнолюдськими цінностями;

 

Інтеграція в світовий освітній простір можлива за умови виконання, на наш погляд,  певних питань:

1.Створення власної системи роботи усіх підрозділів навчального закладу, оскільки системність і контроль надають позитивні  результати.

2.Переосмислення педагогами своїх завданьі позиції в сучасній освіті, тобто перетворення вчителя на педагога-дослідника, здатногозайматись самоосвітою і навчатись упродовж всього життя.

3. Підвищення якості освітніх послуг за допомогою новітніх здоров′язбережувальних  технологій на навчальних заняттях.

4.Дотримання демократичних висококультурних стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу.

5.Виховання сучасного учня , здатногобути успішним в майбутньому, реалізованим в будь-якому суспільстві.

6. Розуміння єдності ідей експерименту всіма його учасниками: учнями, педагогами, батьками.

7. Дотримання ідей філософії дитиноцентризму як невід′ємної складової методики інноваційного навчального закладу.

      Результати експерименту будуть позитивними в разі постійного контролю поставлених завдань  і моніторингу усіх видів діяльності навчального закладу. Тому на  формувальному етапі експерименту (серпень 2011 - червень 2014р.р.), оскільки саме в цей період відбувається практична реалізація поставлених завдань, пріоритетними досліджувались такі питання.

1.Розробка найефективніших  засобів та способів підтримки необхідних темпів та режимів роботи.

2.Забезпечення  упровадження заходів зі зміцнення здоров’я.

3.Розглянуті найбільш притаманні методи регулювання та здолання труднощів.

4.Здійснено зондування ефективності діяльності навчального закладу та внесено корективи до змісту роботи методологічної моделі Школи культури здоров′я – школи майбутнього тепер вже з випереджаючою освітою для сталого розвитку на всіх етапах експерименту. Оскільки всіцілий, холістичний підхід в межах експерименту вимагає привнесення фундаційних змін до освіти та методології.

5.Водночас із вивченням запланованих питань згідно завдань експерименту постає   необхідна  задача попередньої оцінки власної діяльності, тому що які б завдання не ставились, які  б  програми  не складались, які б заходи не проводились, потрібна відкрита самооцінка, щоб надалі  було чітко   зрозуміло , які є прогалини, що  потрібно змінити, а  в чому позитив  і унікальність нашої моделі інноваційного навчального закладу. Адже бути учасником  експерименту полягає не тільки брати участь в ньому,а, насамперед, у впевненості його практичної значущості для системи освіти як сьогодення, так і  для подальшої  власної  діяльності, і для розповсюдження досвіду серед  інших навчальних закладів.

6.Значну роль щодо результативності інноваційної експериментальної діяльності навчального закладу має вивчення питання взаєморозуміння усією шкільною громадою ідей і відповідальності виконання непростих  завдань. Тому доцільним стало проведення  психологічного, соціального, дидактичного та моніторингового тестування в контексті концептуальних положень моделі «Школи культури здоров′я - школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку в контексті Європейської інтеграції України» та діагностики розуміння Школи майбутнього учнями, педагогами, батьками з подальшим обговоренням результатів на науковій раді навчального закладу. Реалізація цих положень  здійснюється через практичні заходи покращення мікроклімату в навчальному закладі, комфортності, результативності застосування певних демократичних, тренінгових, розвивальних здоров′язбережувальних технологій, необхідних для майбутнього визначення в соціумі випускника гімназії.

 

Ключовим  питанням експериментальної роботи в навчальному закладі постає вибір основної методики викладання предметів, оскільки на  традиційному  уроці вчитель є беззаперечним авторитетом , а учень -  слухачем і слухняним виконавцем. Ми обрали зовсім інший підхід до цього питання, використовуючи методику професора А.В.Фурмана. Це – справжня «глибина»; учитель перестає бути просто вчителем , стаючи педагогом; учні стають  справжніми співтворцями на занятті, де  і реалізується принцип дитиноцентризму, кооперативного навчання. З метою передачі досвіду у написанні сценаріїв та розумінні підходів то методики А.В.Фурмана учителями кафедр укладені збірки,  які містять сценарії занять з усіх навчальних предметів.

 Участь в експериментальній роботі неможливе без «перебудови» свідомості вчителя, розуміння необхідності  власної самоосвіти, пошуку і опанування новітніх форм роботи, участі в роботі педагогічного колективу закладу,предметної кафедри. З метою удосконалення підходів до навчально-виховного процесу методичними кафедрами розроблена Система підготовки та перепідготовка вчителя-дослідника Школи культури здоров’я –Школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку в контексті Європейської інтеграції України.(дод.1)

 

                  Інноваційна діяльність навчального закладу неможлива без   потужного колективу, здатного до розбудови старих стереотипів і традиційних підходів до навчання, без педагогів, здатних до втілення інновацій.  В навчально – виховному об′єднанні №136 цьому сприяє і якісний склад педагогічного колективу:18 учителів-методистів, 13 старших вчителів, 41 вчитель вищої кваліфікаційної категорії. Концептуальні положення НВО№136 як інноваційного навчального закладу, крім сприяння розвитку учнів, вимагають і від самого педагога бути науковцем-дослідником, оскільки упровадження певних форм роботи проходить аналіз їх використання, моніторингу, критичного ставлення до їх застосування щодо доцільності, уникнення перевантаження, відчуття учнем власної  реалізованості , створення ситуації успіху.    Тобто, потрібний професійний підхід до таких  інновацій і передача досвіду в їх застосуванні. З цією метою вже втретє педагогами НВО№ 136 як Школи культури здоров′я - Школи майбутнього  видається науково-практична збірка. У 2013році, наприклад, надруковано збірку «Здоров'язбережувальні технології як засоби формування інноваційної особистості», що є підтвердженням наукових підходів до вирішення завдань експериментальної роботи.

Участь навчального закладу в експерименті  передумовлює і зміну філософських підходів до змісту освіти і виховання. Фундаментальною основою в цьому питанні стає філософія дитиноцентризму. У зв’язку з її упровадженням потребувала  удосконалення система виховної  роботи, яка свою діяльність спрямовує на основі кооперативних, тренінгових методик, колективної творчої справи, створеного теоретичного портрету випускника гімназії (дод.3) і направлена на формування освітньо-виховного ідеалу роботи Школи культури здоров’я – Школи майбутнього з випереджаючою освітою для сталого розвитку. Методика колективно-творчої справи має на меті участь кожної дитини в плануванні, здійсненні та аналізі всіх заходів. Кожен учень відчуває себе значущим та причетним до загальної справи.

 Створена ще в 1992 році Спілка учнів-батьків-вчителів-випускників «Багряні вітрила» свою роботу направляє на  розвиток в учнів лідерських якостей, умінь самостійно приймати рішення, здійснювати контроль за виконанням будь-яких справ, організовувати заходи, брати відповідальність за справу.

 

Європейські стандарти  середньої та вищої освіти пріоритетними ставлять питання розвитку творчого потенціалу всіх учасників навчально-виховного процесу; дотримання здорового способу життя як життєвонеобхідної умови; застосування інноваційних технологій для здобування знань учнями і постійного пошуку педагогом  форм і методів навчання сучасного учня;  заняття науковою діяльністю учнем і вчителем як необхідності розвитку суспільства; розвиток демократичних стосунків у  поєднанні з високим рівнем спілкування учня з вчителем з метою більшого розкриття їхнього внутрішнього творчого потенціалу, що для нашого закладу є пріоритетним.

НВО№136, обираючи інноваційний шлях, активно впроваджує й підтримує новітні технології, прикладом яких є науково-педагогічний проект «Інтелект України», в якому ми працюємо з 2011року.

2013-14н.р. – завершальний у формувальному етапі експерименту

Результати опитування учителів

 

Результати опитування батьків

 

 

 

Учасники дебатів:

 

Стверджувальна команда: Стойко К.І., Дуда В.М., Горбатко В.В.

 

Заперечувальна команда:   ЯрмоленкоТ.С., Меєрович О.М., Дубініна Н.С.

 

Таймер:  А.М.Куций

 

Експерти:   С.В.Паніна,

                 Т.А.Покотило,

                 О.В.Алмазова,

                 І.А.Чохелі

                 О.Г.Мединський,

                 С.В.Глущенко

                 Н.М.Павловська