Правила оформлення

 

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

- І етап - підготовчий;

- ІІ етап - робота над змістом;

- ІІІ етап - заключний.

Перший етап починається з:

- визначення теми,  методів, об’єкта і предмета дослідження;

- формулювання мети, задач і гіпотези;

- ознайомлення з літературними джерелами.

Другий етап. На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.

Третій етап – заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Технічними засобами, якими найчастіше користується юний науковець, є телефон, телефакс, копіювальний апарат, персональний комп’ютер.

Функції керівника секції на першому етапі

ü Обґрунтування теми і об’єкта дослідження з урахуванням інтересів та індивідуальних особливостей учня.

ü Рекомендації щодо вибору літературних джерел та архівних матеріалів.

Визначення теми

Вимоги до теми:

- актуальність, відображення проблем сучасної науки і практики, відповідність нагальним потребам суспільства;

- змістовність, інформативність і розробленість в науці;

- можливість пошуку достатньої кількості літератури;

- наявність елементу новизни;

- тема повинна містити якийсь спірний момент, передбачати зіткнення різних точок зору на одну проблему;

- назва роботи може і не включати в себе слово проблема, але, так чи інакше, проблемність повинна матися на увазі;

- тема повинна бути конкретною.

Для вдалого вибору теми рекомендується додержуватися низки простих правил.

ü Основні першоджерела мають бути досяжними (тобто в учня є можливість одержати їх для опрацювання без надзусиль).

ü  Основні тексти мають бути такими, що їх можна осягнути (тобто інтелектуально підсильними для конкретного учня).

ü Обрана методологія розробки теми має реально відповідати здібностям конкретного учня.

Отже, хто береться за наукову роботу, мусить братися за таку, яка йому цікава і до снаги.

Формулювання мети, задач і гіпотези

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформулювати мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, зміст, організація виконання роботи.

1. При визначенні мети дослідження необхідно відповісти на питання:

«Який результат передбачається одержати?», «Яким бачиться цей результат ще до його одержання?», «Для чого проводиться дослідження?».

Мета будь-якого дослідження, як правило, починається з дієслів:

-        з’ясувати …

-        виявити …

-        вивчити …

-        сформувати …

-        провести …

-        визначити …

-        створити …

-        побудувати …

-        дослідити …

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми.

 

 Під задачами дослідження розуміється те, що можна зробити для досягнення мети. Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: «проаналізувати…», «вияснити…», «обґрунтувати …», «вивчити…» та інші.

Про досягнення мети слід зазначати у висновках наукової роботи.

Важливим елементом програми дослідження виступає гіпотеза – науково обґрунтоване припущення про структуру об’єктів, що вивчаються. Це своєрідний прогноз очікуваного рішення дослідницького завдання. Він базується на наявних теоретичних знаннях про досліджуваний об’єкт.

Якщо при перевірці результат відповідає дійсності, то гіпотеза перетворюється на наукову теорію. Гіпотеза висувається з надією на те, що вона, коли не цілком, то хоча б частково, стане достовірним знанням. Гіпотез може бути декілька – якісь із них підтвердяться, якісь ні.

 

Титульна сторінка

Титульна сторінка містить назву про навчальний (школа, позашкільний заклад) заклад, у якому виконана наукова робота, прізвище, ім'я по батькові автора, назву наукової роботи, наукову ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я по батькові наукового керівника, консультанта, місто, рік подання на конкурс.

 

Зміст

Зміст — це друга після титульного аркушу сторінка, в якому визначена структура (план) наукової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок. Його доречно подавати на початку роботи, зазначаючи назви та номери початкових сторінок усіх структурних елементів праці. Такими структурними елементами наукової роботи можна вважати усі її компоненти, як мають власну назву і здебільшого потребують того, щоб починатися з окремо їсторінки. Крім назв розділів, підрозділів, у змісті треба обов'язково відзначити вступ, висновки, перелік використаної літератури і додатки, якщо вони є.

 

Вступ

У вступі розкриваються:

- актуальність теми: «актуальність роботи полягає в тому, що …» або «актуальність зумовлена тим, що…» або «… цим визначається актуальність дослідження»;

- новизна: пропонується новий підхід в дослідженні явища, розглядається нова методика;

- мета: «мета роботи полягає в …», «метою НДР  передбачено…», «цим визначається мета НДР»;

- основні завдання: «мета роботи передбачає рішення таких задач: …», «мета дослідження визначає її основні завдання…». Формулювання завдань може бути представлена із нумерацією або без неї, але тоді кожне положення зручно розміщувати з абзацу і розпочинати із дієслів: виявити, вирішити, описати, знайти, визначити, встановити, показати, здійснити і т.д. У вступі повинна бути мотивація вибору теми. Вказується, які проблеми вивчені повністю, а які не досліджені зовсім.

Об’єм вступу не перевищує 2-3 сторінки.

Основна частина

Передбачає виклад отриманих результатів. Особливе значення в ній належить точності заголовків, доступності матеріалу, введенню інформації, яка належить іншим авторам з використанням наступних конструкцій: «як справедливо вважає », «заслуговує на увагу думка …», «на думку …», «як стверджує …» і т.д.

Власне відношення до інформації можна сказати за допомогою наступних конструкцій: «не можна не погодитись з думкою …», «доречно вважати», «як справедливо вважає …», «правомірно стверджує …» і т.д.

Ця частина складається з двох-трьох основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на два-три підрозділи і за змістом повинні відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, мати приблизно однаковий обсяг.

Об’єм основної частини традиційно складається із 20-25 сторінок.

Висновки

У відповідність з реальними фактами повинні бути приведені і висновки з дослідження. Їх також не можна робити занадто поспішно. Висновки повинні  випливати з того, що насправді доведено. Висновки звичайно пропонуються у виді коротких і конкретних тверджень, формулювання яких спираються на факти, існування яких до початку проведення дослідження лише гіпотетично передбачалося. Обсяг і зміст понять, використовуваних у висновках, повинні відповідати обсягові і змістові понять, що маються в нових формулюваннях експериментальних гіпотез.

Висновки не повинні мати зайвих слів, в них необхідно звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Від чіткості та грамотності формулювання висновків значною мірою залежить успіх у зовнішній репрезентації результатів дослідження та якість наукової роботи загалом. Тому слід орієнтуватися, що висновками не може бути стислий виклад змісту попередніх розділів. Висновки - це лаконічне (без зайвої аргументації - система аргументів мала бути використана та повністю задіяна при викладі змісту в основній аналітично-дослідницькій та описовій частині роботи, себто у розділах, які передують висновкам) підведення підсумків всього, що було зроблено і чого було досягнуто у рамках конкретного дослідження.

У висновках можуть і повинні бути відзначені як найвагоміші фактологічні здобутки, отримані під час реалізації дослідницького задуму, так і найцінніші з інтелектуальних відкриттів, чия наукова безсумнівність вже була попередньо доведена та обґрунтована в основних розділах роботи. Висновки фактично повинні стати демонстрацією всього того найвагомішого, про що детальна мова була при викладі змісту праці.

Подібно до вступу, знайомство з яким повинно переконати у науковості постановки дослідницької проблеми, так само висновки мають упевнити кожного читача, що задекларована проблема (чи сукупність проблем) знайшла належне наукове вирішення у формі повно та кваліфіковано підібраної фактологічної бази та віднайдених зв'язків між окремими предметами та явищами, тобто відкритих та обґрунтованих тенденцій та процесів.

Об’єм висновків може складати 1-3 сторінки.

 

Практичні поради промовцеві:

  • з привітальним словом зверніться до голови журі, членів журі та аудиторії (наприклад: "Шановні голова та члени журі! Шановні слухачі!");
  • представте себе, назвіть прізвище, ім'я, по-батькові, місце навчання;
  • виразно,    чітко    назвіть    тему    науково-дослідницької   роботи (наприклад: "Дозвольте мені представити вашій увазі науково-дослідницьку роботу на тему...");
  • змістовно розкрийте актуальність роботи, сформуйте мету, завдання,  предмет і об'єкт дослідження, методи дослідження;
  • коротко   розкрийте   шлях   реалізації  основних   завдань  роботи, обов'язково зробіть належні висновки та підкресліть практичну значимість вашої роботи;
  • не забудьте подякувати аудиторії за увагу;
  • пам'ятайте: доповідь має тривати 7 хвилин і не більше.

     

       Захист науково-дослідницьких робіт – це урочиста і святкова подія для кожного учасника конкурсу, тож варто потурбуватися, щоб це дійство справді стало цікавим і корисним для всіх присутніх.